Цьогорічні погодні умови, що склалися в період осінньої вегетації рослин озимини відзначалися різкими перепадами денних і нічних температур та дуже нерівномірним розподілом опадів. 

     У серпні середньомісячний показник середньодобової температури повітря 17,8°С незначно перевищив кліматичну норму (17,2°С), проте остання декада серпня була досить прохолодною,  показник середньодобової температури був нижче норми на 0,9° С.

      Протягом серпня випало 114,2 мм опадів, (181,2 % від кліматичної норми) з яких 67,5 %  протягом останньої декади у вигляді зливних дощів і гроз.

     Температурний режим вересня характеризувався зниженням нічних і відповідно середньодобових температур, середньомісячна температура становила 12,4°С, що на 0,7°С менше кліматичної норми. Протягом місяця випало 78,9 мм опадів, що становить 164,4% від норми.

      У жовтні, уже в першій декаді, спостерігались перші заморозки як на поверхні ґрунту так і в повітрі, проте, середньомісячний показник середньодобової температури повітря дорівнював нормі і  становив 7,7°С.  Опадів протягом жовтня практично не спостерігалось, випало лише 2,8 мм, що становило 7,4% від норми.

     У листопаді місячний показник середньодобових температур становив 4,3°С та перевищив кліматичну норму (2,2°С) майже вдвічі.  Протягом місяця випало 27,2 мм опадів  у вигляді дощу, що становило 75% норми.

     Перша декада грудня  характеризувалась холодною  та вологою погодою з туманами. Середньодобові температури коливались в межах від 3,8°С до мінус 5,8°С, середньо декадний показник становив мінус 1,7°С, що нижче норми  на 0,7°С. Поверхня ґрунту максимально охолоджувалась  до мінус 14,8°С та прогрівалась до 11,2°С. Промерзання ґрунту на глибині залягання вузла кущіння не спостерігалось. Протягом декади випало 23,2 мм опадів  у вигляді дощу і мокрого снігу, що становить 210 % норми.

     Перехід середньодобової температури повітря через + 5°С спостерігався з 11 листопада, що раніше середніх багаторічних дат на 10-15 днів (третя декада листопада – перша декада грудня), проте  вегетація рослин продовжувалася на низькому рівні до початку грудня. 

     Запаси продуктивної вологи на дату спостереження становили: на посівах озимих зернових культур в шарі 0-20 см – 33,8мм, у метровому шарі –144,2 мм; на посівах ріпаку озимого відповідно – 21,1, та 124,0мм, що достатньо для періоду припинення осінньої вегетації рослин. 

 

                                                                         Озимі зернові культури

      Обстеження посівів озимих зернових культур показало, що вони знаходяться в доброму і задовільному стані. Рослини пшениці озимої оптимальних строків сівби  знаходяться  у фазі кущіння. За сівби у пізні терміни (після 10 жовтня) – у фазі сходів. На дату спостереження розвиток рослин відповідає  середньо багаторічним показникам.  Аналіз біометричних показників показав, що вони знаходяться на рівні середніх по роках і становлять: висота рослин за оптимальних строків сівби –13,8 см, маса 10 рослин – 8-12 г. Поступове зниження температури  сприяло добрій підготовці рослин до зимівлі. Накопичення вуглеводів у вузлах кущіння становить 25,7-35,5%, що достатньо для доброї перезимівлі рослин.

                                                                                 Озимий ріпак

       Моніторинг посівів ріпаку озимого показав, що перед входом в зиму за висівання його в оптимальні строки (з 15 по 20 серпня) рослини сформували осінню розетку від 10 до 12 листків, діаметр кореневої шийки 9,8-11,8 мм, діаметр розетки листків 27,2-29,9 см за густоти рослин 44-48 шт./м2, що відповідає середньо багаторічним показникам. Посіви ріпаку за сівби 20-25 серпня перебувають в фазі розетки, яка складається з 8-10 листків, діаметр кореневої шийки 8,4-10 мм, діаметр розетки листків від 26,0 до 28,1 см, за густоти рослин 50-52 шт./м2, що на рівні минулих років.

      На площах, де посів проводили в пізні строки (після 25 серпня) рослини  сформували розетку з 6-8 листків, діаметр кореневої шийки 6,3-8,5 мм.

     Погодні умови періоду осінньої вегетації сприяли доброму розвитку рослин ріпаку, як оптимальних так і пізніх строків сівби. Рослини перебувають у тургорі, коріння тверде і при розрізі в середині має білий колір. Вміст вуглеводів в кореневій шийці становить 31,3 %, що є достатнім для перезимівлі рослин.

     В умовах теплої осені на посівах ріпаку в жовтні-листопаді на необроблених площах фунгіцидами активно почали розвиватись такі хвороби як альтернаріоз, фомоз. Ці хвороби за своїм циклом розвитку зимують на ріпаку та продовжують розвиток одразу ж після відновлення вегетації й настання плюсових температур. Тому таку ситуацію необхідно врахувати при плануванні весняного догляду за посівами.

     Також відмічається заселення мишовидними гризунами, за наявності 3-5 колоній на гектар вони можуть завдати значної шкоди посівам, тому за необхідності нори доцільно обробити родентицидами.

 

 

                          Заступник директора з наукової роботи          Л.Я. Лукащук